Проект до 200-річчя с. Великоплоске. " З вірою крізь століття. Старообрядництво"

Перші поселенці території с. Великоплоске були селяни, що підлягали гонінню через старообрядницьку віру, яку вони сповідували. Більше двох з половиною століть перебувало старообрядництво в переслідуванні. Гоніння часом то слабшали, то знову посилювалися, але ніколи не припинялися. Рятуючись від репресій, старообрядці бігли в важкодоступні малозаселені місцевості. «Евакуації підлягали понад 3 тис. селян, в тому числі з с. Плоске (794 душ чоловічої статі). Приготування і документальне оформлення зайняло два роки і в 1821 р. вони прибули в Придністров'я, де заснували в названій волості однойменне село Плоске (754 душ чоловічої статі) ... » Населення Бессарабії і Лівобережного Придністров'я в кінці XVIII-XIX ст. (Автор Анцупов І. А.)

При заселенні території с. Великоплоске першими на підводах приїхали чоловіки (старообрядці), привезли з собою розібрану дерев'яну церкву і ікони. Відновили церкву, а навколо неї почали копати землянки. Потім почали будувати будинки і заселяти поряд з церквою територію.

Через деякий час дерев'яна церква в с. Великому Плоскому згоріла від удару блискавки. Населення села вирішило побудувати на цьому ж місці нову кам'яну церкву. Будівництво почали в кінці 30-х років 19 століття і завершили в кінці наступного десятиліття, отримавши в результаті величний храм у вигляді хреста. За іншими джерелами церква побудована в 1872 році, західна сторона і дзвіниця прибудовані в 1906 році, східна сторона і вівтар прибудовані в 1907 році. Також на території села поруч з храмом збудовано ще два та молитвенні будинки.

Храм Покрова Пресвятої Богородиці було збудовано в кінці XIX ст. В 1937 році "влада закрила всі три церкви.Ікони, книги, убранство алтаря зникли.Дзвіницю розвалили повністю. Будівлю храму відділи під Будинок культури, меньші будівлі під склад колхозу.

«На покрівлі і на вівтарі були встановлені восьмикінцеві

позолочені хрести; спорудили дзвіницю з величезним світло-зеленим куполом, також увінчану великим хрестом. Про богослужіння благовістили 5 дзвонів під куполами. Будівництво цього храму було присвячено святу Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, яке відзначається 27 вересня. Усередині храм був розділений на чотири частини: 1. Вівтар; 2. Клірос, для співочих під час служби; 3. Частина за клірасом, де стоять чоловіки, які не беруть участі в співі псалмів;

4. Притвор для жінок.
Вівтар - головна частина храму, призначена для священнослужителів. За його, як і належить, овального контуру встановлені були півтораметрові, виконані на кипарисі невідомим художником ікони дванадцяти апостолів, пресвятої Богородиці і Івана Хрестителя. Перед кожною підвішена кришталева лампада. У центрі вівтаря - багато прикрашений престол, в центрі якого розташовані великий дерев'яний хрест і ікона Божої Матері. Поруч - одягання священиків, ліворуч - жертовник і кадильниця. Від центральної частини храму вівтар відділяв іконостас, тобто стіна, обвішана святими іконами. Під самою стелею розташовувалася величезна ікона Бога-батька, Саваофа. Нижче - ікони дванадесятих свят. Під ними - дванадцять ікон по місяцях, з зображенням святих, пам'ять яких шанується в певне число даного місяця. Були ікони апостолів, євангелістів, святих божих угодників. За клірасом, ліворуч та праворуч стояли чотири іконостаси для чоловіків. Окремо, з двох сторін, з величезною іконою Казанської Богоматері в центрі - жіночий іконостас. Всю службу, вечірню, всеношну денну, горіли в церкві воскові свічки на п'яти панікадилах.

У Великому Плоскому священиків вибирали самі парафіяни за рекомендацією церковної двадцятки. Бували випадки, коли вибирали з двох гідних кандидатів. Право голосу мали тільки чоловіки старше 25 років. На день виборів вони всі після служби залишалися в церкві. Біля дверей ставили три кошики. Дві порожні і кошик з горіхами. Виборці, виходячи з церкви, брали горіх і кидали його в кошик з ім'ям свого кандидата на бирці. По закінченню цієї процедури довірені парафіяни підраховували горіхи і оголошували результати » опис з Короткого історико-географічного нарису (автор Завязкін Ф.І.).

Можна сказати, старообрядність зазнала найбільший збиток з усіх існуючіх на Україні Християнських конфесій. Передусім, XX століття розбило старообрядческую громаду - хранителя вікових християнських и побутових цінностей старовірів. У кінці 20 - початку 30-х років боротьба проти релігії різко посилилася. Це віражалася в найрізноманітнішіх формах: повсюдне закрітті церков, масовому пошіренні антірелігійніх видань, усніх и друкарська богоборчогопочинанні Виступ без права відповіді з боку вірян, образлівих випадків проти осіб, поміченіх у відвідуванні церкви або здійсненні релігійного обряду.

Багато стали приховувати свої релігійні погляди Знімали натільні хрести, обручки, ховали по скринях і горищах ікони. З 20 старообрядницьких монастирів і скитів, що існували на землях України до 1917 року, в радянський період не залишилося жодного.

У 1971 році помісний собор Російської православної церкви спеціально розглянув питання і прийняв рішення про скасування «клятв на старі обряди і на дотримуються їх». Така відміна не привела до відновлення молитовного спілкування між будь-якої великої церковною юрисдикцією новообрядцев і старообрядців.

В даний час в Україні налічується більше сорока старообрядницьких храмів, каплиць і молебень. В Одеській області налічується близько шістнадцяти старообрядницьких храмів, серед яких є пам'ятка історії та архітектури нашого краю-Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

Під час Другої світової війни, із приходом румунської влади, у селян з'явився шанс відродити напівзруйновану в 1937 році церкву. У вересні 1941 року, отримавши дозвіл, плосковчани почали реконструкцію. Вже через три місяці церква була відновлена, мала вже інший вигляд та в ній почалася служба. Церковні атрибути були втрачені, тому книги, ікони, лампадки, панікадила збирали у селян. Священників у селі не залишилося, тому Прокопій Козадаєв, Сергій Соловйов, Віктор Зюзін і Тимофій Кірєєв вирушили до Бреїли до старообрядницького єпископу для прийняття сану. Так відродилась церква в селі.

Коли велись роботи по газифікації села, також не минули стороною і церкву — її газифікували. Капітальний ремонт всередині приміщення почали в 2003 році, зовнішній ремонт відбувся у 2004 році. Потім, у серпні 2006 році, демонтували старі хрести та встановили нові. У 2007 — храм перекрили заново. Завдяки депутату Одеської обласної ради М.М. Дерев'янка, у 2016 році на території церкви була викладена тротуарна плитка. Також депутат подарував для храму холодильник (у 2017 р.). З нагоди святкування Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у 2017 році депутат Одеської обласної ради В.М. Саутьонков подарував для трапезної храму електричну плитку, а також замінив 20 вікон на металопластикові.

В нині діючому храмі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього(с. Великоплоске) в різний час священиками були Іван Ковальов, Сидор Зав’язкін, Петро Колесніков, о. Данило, Сергій Соколов, Прокоп Козадаєв, отці Віктор, Харлампий, Макарій. Служби здійснюються на усі великі, середні свята,а також в звичайні недільні дні, а також пісні. Проводяться служби тільки на старослов'янській мові з традиційною нашій напевкой, у кожного храму вона своя, з використанням співів знаменного і дименственого розспівів.

З 1982 по 2022 рік обов'язки священика виконував о. Агей (Агей Якович Россохацький).

Іван Ковальов

Сергій Соловьов

Настоятель храму в ім'я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього с. Великоплоске протоієрей Аггей(1982 р)

Настоятель храму в ім’я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього с. Великоплоске протоієрей Аггей (2020 р)

12 травня 2022 року, на 103 році життя, відійшов до Господа настоятель храму в ім’я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього с. Великоплоске протоієрей Аггей Россохатський - найстаріший священнослужитель Української Архієпископії та православного старообрядництва у всьому світі. 13 травня було здійснено чин мирського поховання. 14 травня Архієрейську Божественну Літургію та священицьке поховання

отца Аггея очолив архієпископ Київський і всієї України, що прибув до с.Великоплоского, Нікодим, якому послужили: благочинний протоієрей Сергій Столярчук, духовний отець покійного ієрей Георгій Яровий, ієрей Іоанн Кузьмін, диякон Вадим Кривошея, диякон Василь Єгоров, читець Димитрій Іванов, свещеносець Вадим Маланчук, свещеносець Димитрій Петря.

Тіло покійного було віддано землі на місцевому кладовищі села, в якому вельмишановний отець Аггей багато десятиліть самовіддано служив Господу Богу та Святій Церкві.

Зараз настоятелем храму є священноієрей Георгій, який був рукопокладений в чин священика зовсім нещодавно, 27 грудня 2020 року, але вже став своїм рідним.

Отець Георгій .

Хрестовий хід на свято Великодня 2021 рік

Раніше в нашому храмі здійснювалася щоденна служба, по обіцянці наших предків, у вдячність Богові про дарування дивовижним чином води в нашому селі. Нині в храмі усі служби здійснюються по древніх звичаях.

Близько 17 років тому, вперше за всі ці роки, була організована Недільна школа, яка існує і по цей день, для дітей бажаючих навчиться Закону Божого. Засновником Недільної школи була Кітаєва Акіліна Іванівна, яка вклала багато праці і сил у створенні і процвітання Недільної школи. На початку існування школи в ній було близько 50 дітей, але з роками це число скоротилося. На даний момент школу відвідують 15 дітей. На заняттях діти займаються читанням книг, знаменним співом, знайомляться із житієм святих, малюють. Дітлахи дуже добре спілкуються зі своїми однолітками з інших Недільних шкіл України. Також діти беруть участь у різноманітних з'їздах, хоровому співі та дитячо-юнацькому оздоровчому таборі «Чорноморська обитель».

На даний момент утримує Недільну школу Григорій Іванович Тиханський (чоловік А.І. Кітаєвої), а також сільськогосподарські кооперативи та депутат М.М. Дерев'янко, допомагаючи в поїздках і організаційних питаннях.

Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього завжди чекає тих, хто бажаює відкрити для себе нові знання, набути духовної сили, знайти друзів або просто присвятити цей час Богові.